Голосування Дениса Олександровича

Біла Криниця

Бі́ла Крини́ця — село Глибоцького району, розташоване за 18 км від райцентру, поблизу кордону з Румунією. Всесвітній духовно-історичний центр старообрядництва. У 1996 році в Білій Криниці проходив всесвітній старообрядницький Собор. Це зібрання людей, що є унікальними носіями давньої релігії – старообрядців, що до речі існує і в Хотині. Село є всесвітнім центром старообрядства.

Російські старообрядці прибули на Буковину з Причорномор’я,  Молдавії, Валахії і Бесарабії у 1760—1780-их pp. Австрійська влада, зацікавлена в заселенні Буковини, ставилася прихильно до старообрядців. Цісарським патентом 1783 Йосиф II звільнив їх від податків на 20 років і гарантував свободу віровизнання.

В селі розміщено до 10 цікавих за своєю архітектурою храми. А місцеві жителі притримуються обрядів XVI – XVII ст.

Про життя старообрядців у Білій Криниці писали Лев Толстой, Володимир Короленко, Олександр Герцен, Федір Чащин.


Бончени

В 20-ти км на схід від Чернівців, біля села Молниця знаходиться православний чоловічий Свято-Вознесенський монастир «Банчени». На пагорбі, де розташована обитель, є джерело, з якого пили воду діти з сусіднього села, коли бігали сюди гратися. Серед них був хлопчик, що мав фізичні вади. З часом всі стали помічати, що дитина одужує. Саме на цьому місці отець Лонгін вирішив звести спочатку церкву, а потім і монастир. Будівництво почалося у 1994 р., а у травні 1998 року монастир був освячений Митрополитом Київським і всієї України Володимиром. Всього за 17 років на пустищі було зведено шість храмів і скит.

У 2006 році на території монастиря розпочалося будівництво останнього восьмого храму – Свято-Троїцького собору, одного з найбільших в Україні, що не поступається за розмірами столичному Володимирському. Через п’ять років, 2 жовтня 2011 р., Святіший Патріарх Московський Кирил освятив Собор. У зведенні храму брали участь чимало добровольців, а розписували його понад 60 майстрів, причому розпис унікальний – частину фресок робили за давньою технологією, яку використовували художники багато століть тому. На громадських засадах в храмах працював внук славнозвісного Пабло Пікассо – Ференц Пікассо.


 

Сторожинецький дендрарій

Дендрологічний парк у місті Сторожинці, – пам’ятка природи загальнодержавного значення. Площа 17,5 га. Створений 1912 р, підпорядкований Сторожинецькому лісовому технікуму.

У парку можна побачити: бархат амурський, лимонник китайський, каштани їстівні, ялівці віргінські, гортензію віничкову, дволопатеві гінкго, сосна Банкса з Північної Америки, червоні дуби з Північної Америки, ліщина ломбардська, слива Піссарда, калина будельник, плакучі граби барбариси.

Будь-якої пори року в парку можна побачити квіти. Особливо цікаві гібіскуси з фіолетовими і білими квітами. За красу їх ще називають «сірійськими трояндами». Довгими рядами квітнуть альпійські айстри. У жовтні та листопаді, коли дощі переходять у перші снігопади, розцвітають гамамеліси — гості з Північної Америки. Ці рослини ще називають «чарівними горіхами».

Великий поет Т. Шевченко, гнаний царизмом на заслання у безкраї казахські степи, виростив там з простої тички деревце. Ця верба нагадувала Шевченкові рідну далеку Україну. У 1964 році казахські гості привезли живці Тарасової верби до Львова, а вже звідти, у 1968 році славнозвісна верба потрапила у Сторожинецький дендрарій.


Буковинські карпати

Виженка – головний осередок сільського зеленого туризму на Буковині. На початку села, при впадінні в річку Віженка невеликого струмка, з правого боку на високому пагорбі стоїть дерев’яна церква Івана Сучавського  В 10 км. від цього унікального місця розміщений Перевал Німчич  – одне з найбільш мальовничих місць у Буковинських Карпатах, де, до речі, знаходиться однойменний туристичний комплекс. Звідси відкривається чудовий краєвид гірської долини, якою тече бурхливий Черемош. Дуже поетично про Німчич висловилася Леся Українка, яка побувала тут у липні 1901 року. «Раз заїхали високо на гору Німчич і побачили звідти при заході сонця щось таке гарне і срібне, як мрія». Печера Довбуша  являє собою вертикальну похилену тріщину тектонічного походження в масивних пісковиках шириною 1–1,5 м, висотою до 3–6 м, довжиною 22 м. Вона названа на честь легендарного народного героя Олекси Довбуша – гуцульського «Робін Гуда».

Далі на південь серед гір у мальовничій долині річки Путилка лежить селище Путила. Тут знаходиться музей-садиба українського літературного діяча Юрія Федьковича. Неподалік від садиби у 1886 році була збудована унікальна пам’ятка архітектури – церква Святого Миколая, під будівництво якої Юрій Федькович виділив землю. Щороку наприкінці весни в Путилі відбувається традиційне для Буковинських Карпатах свято, що перетворилося на фестиваль, – «Вихід на Полонину».

 

 


Карстовий заповідник Чорнопотоцький

 

Чорнопото́цький заказник — карстово-спелеологічний (геологічний) заказник загальнодержавного значення. Розташований на південно-східній околиці села Погорілівки Заставнівського району Чернівецькій області.

Площа заказника 49 га, створений 1994 р.

Заповідна територія простягається вздовж долини річки Юрківці з південного заходу на північний схід. На правому схилі долини є чимало печер (деякі завдовжки понад 1 км) з декількома стадіями розвитку карстового процесу. Тут вода зі ставків самовільно скидається у карстові галереї колишнього підземного русла Чорного Потоку.

Особливістю карстового заказника є унікальні породи каменю, що знаходяться в печерах, адже чорнопотоцький камінь має здатність очищувати воду не гірше кременю.

 

 


 

 

Національний природний парк Вижницький

Вижницький природний національний парк (НПП) був створений у 1995 році. Загальна площа 7928,4 га. “Якщо б Господь Бог вирішив провести свою відпустку на Землі, то неодмінно вибрав би для цього Буковину”. Ця говірка австрійської доби яка найповніше характеризує неповторну красу Вижничини.

За площею (7 928 гектар) це наразі найменший з національних природних парків Українських Карпат. Він розкинувся у межиріччі славнозвісного й оспіваного Черемоша та скромного і зовні непоказного, але лютого під час повеней Сірету, в адміністративних межах Вижницького району.

Найцікавішою ландшафтною особливістю парку є басейн річки Черемош, якою ще до 60-х рр. відважні гуцульські бокораші сплавляли ліс. З цією метою у верхів’ях Білого і Чорного Черемошу збудовано кілька водосховищ.

На території національного парку “Вижницький” мешкають: 11 видів земноводних, 7 – плазунів, 127 – птахів, 41 вид ссавців – усього 186 видів лише наземних хребетних тварин, представників 64 родин, 24 рядів, 4 класів.


Буковинські водоспади

Ландшафтний заказник «Буковинські водоспади» знаходиться в селі Розтоки Путильського району Чернівецької області . У східному напрямку від села Розтоки, там, де в Черемош впадає річечка Смугарів, в її нижній течії, в гірському лісовому ущелині утворився каскад із семи водоспадів різної потужності і висоти. Перепад висот становить 3-18 метрів. Це є унікальною особливістю Буковинських Карпат. Водоспадний каскад простягнувся вздовж течії річки на 2 кілометри.

Симбіоз бурління води та первозданна краса, вражають неймовірно. Не дарма видатний австрійський композитор Грегор  Реццорі побувавши тут сказав «Я тільки зараз зрозумів, що є бездарністю, адже скільки не старався не зміг написати музику, що хоч трохи би могла посперечатися із передзвоном води цих водоспадів ».

 


Голосуємо
  • Добавити свій варіант